Вже роки мчять, а ми як діти
Все також бавимось, завжди
Бо ти одна, моя єдина…
Для всього Всесвіту, в житті!
Нехай минають нас століття
Та мабуть все, колись, мине
Але Кохання, то є квітка…
Воно, не згасне – бо святе
Коли, залишиться хвилина
Остання мить цього буття
“Ми назавжди моя лебідко”
Ти, зрозумієшь, по вустах…
І ти всміхнешься ніжно, знаю!
Коли заплачешь! Переймусь…
Додолу Вітром з темной хмари
На Землю… я дощем зірвусь…