Для голосування необхідно авторизуватись

Той, хто шукав троянду

                     «Друїди тим часом пророчили біди і віщували нещастя Кормаку.

                       Казали вони, що не буде його шлях швидким та легким.

                       І були в той день порушені гейси Кормака:

                       пси його полювали на Маг Сайнб,

                       а сам він наздоганяв птахів Маг Да Кео,

                       що називається нині Лох-на-Ен.»

                                                                                  (Скела «Руйнування Дому Да Хока»)

                         Другу Вільяму – сумному диваку. Щиро.

Він шукав зелену троянду

На квітнику мертвого графа,

А там тільки червоні та білі,

Ніби жили ми не в часи телефонів та танго,

А тоді, коли мурували башти

Понурого Пейлу

За десять фунтів срібних.

Він шукав, хто ж іще,

Хто там може співати

Про зелені пагорби,

Хто ще затанцює джигу

Лупаючи ногами торф

І вапнякові брили.

Він жив у старезній башті

Пихатого старого барона,

Згадував, хто був чашником

Короля, що все втратив:

Все, навіть землю,

Яку топтав шкіряними чоботами,

Навіть себе, навіть гонор.

А він все шукав зелену троянду,

А він все дивився

На хвилі холодного моря,

Дослухався до стогону вітру

І думав: хто вони?

Оці привиди – діти старої Дананн,

Господарі чи то гості…

А ми все блукали

Куди – не знаючи,

А ми все купували

Гнилі помідори,

Побачивши афішу

«Кетрін, дочка Хулігана».

І тільки він помітив:

Народилась жахлива краса.

1

Автор публікації

Офлайн 13 години

bratlibo

946
Коментарі: 46Публікації: 648Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій