На дисках файлів в мене є багато,
Та найдорожчий серед них один –
Це відео, де ще живий мій тато.
З тих пір пройшло п`ять років – не годин.
У цьому файлі я з ним розмовляю,
Сміється він й говорить щось смішне.
Ми ра̀зом і я зо̀всім ще не знаю –
Життя його невдовзі промине.
Я через роки файл переглядаю
Та не спішить сльоза зросити вій,
Бо я такого тата пам`ятаю,
Бо тато мій на кадрах цих живий.
Я вірю: бачиш, тату, ти із неба,
Як я на світі плачу і сміюсь.
Коли душі захочеться до тебе,
До відео я знову повернусь.
Побачу рідну посмішку і очі,
Згадаю мить, де ми з тобою, знов
І закривати файл цей так не хочу,
Бо в нім твоє життя, твоя любов.
Переглядаю відео спочатку
І думку виливаю у вірші̀.
Все це мені залѝшилось на згадку
Про тата, що живий в моїй душі.
Автор публікації
Титул: Небайдужий читач
Думок на тему “Спогад про тата”
сумно . співчуваю вам. насправді батьки завжди з нами. навіть якщо лише в душі.