Шкільні роки полинули у даль,
Вже віддзвеніла нота їх остання.
Та залишѝли в пам`яті і жаль
Й водночас щастя – це шкільне кохання.
Я пам`ятаю очі голубі…
Тьмяніло перед ними навіть небо…
Як не могла зізнатися тобі,
Що весь мій світ, моя душа для тебе.
Як знов над віршем ставила «С.Б.»,
За подругу душа лиш творчість мала.
Про те, що я пишу й люблю тебе
І моя мама довгий час не знала.
Хоч невзаємна та була любов,
Та зігрівала наче сонце серце…
Спливли роки і я згадала знов
Серцебиття кохання в ритмі скерцо
Життя по світу розкидало нас
І в різних руслах долі, наче ріки,
Та вогник ТОЙ десь глибоко не згас:
Йому дано горіть в мені навіки.
