«Коханий, повертайся, я чекаю
Тебе з чужої підлої війни.
Альбоми наших фото знов гортаю –
Про щастя дні нагадують вони.
Ти пам`ятаєш, вперше як зустрілись –
Тоді скінчився мій шкільний роман,
І як твоє кохання в серце влилось,
Там замінивши зраду і обман.
Як ми з тобою сонце виглядали,
Гуляли в парку літньому разом
І як дітей назвемо все гадали…
Мені все це здається зараз сном.
А знаєш, Любий, в мене є новина,
Мабуть, найкраща серед всіх новин:
В нас незабаром з`явиться дитина
А лікарі сказали: «Буде син!».
Ти мусиш повернутися додому
Заради сина і заради НАС.
Молитимуся Духові Святому,
Щоб він оберігав тебе весь час».
Такі листи щоденно прилітають
До ліній фронту – на війни плато
Й теплом від руг коханих зігрівають
Так спраглі душі воїнів АТО.
Солдате, повертайся, як засяє
Й підніме Сонце Перемоги стяг,
Та знай: вона тебе завжди чекає –
Кохана із малятком на руках.
Автор публікації
Титул: Небайдужий читач
