Осіннє небо в сірім оксамиті, Вологою тече вечірня мить, Цей дощ такий, що хочеться любити Усе, що він у вікна шепотить, Усе, що світом сховано у ньому, Заплетено в прозорі ручаї, А може, він розкаже невідоме Про ту, що сни відвідує мої?
Daily Archives: 15.03.2020
42 posts
Блищить асфальт – Уламок чорний ночі, Насичене повітря Сивиною, То тихий дощ, Він тихо жити хоче, Долонею втішаючись Земною. Мовчать створіння на гілках Крилаті, На вікнах – Білі дотики холодні, То тихий дощ Наївно хоче знати, Чи ти на нього дивишся Сьогодні. За хмарами безсиле сонце Тліє, Летять слова, Туманом […]
Кому життя, кому забави: На лавці, взявши пиріжка, Ловив малий гуляка ґави Й ногою копав будяка. Сусід ганяв на самокаті (був першим хлопцем у дворі!) Птахи вовтузились строкаті, Хтось слухав музику вгорі. Вечірнє сонце тихо блідло, Крутився спів на язиці, І розтікалося повидло По щойно витертій щоці.
Мені наснився край агави, Земля сомбреро та гітар, Тримали руки кухлик кави І чорний дудлився нектар. Про щось кричали маріачі, Спідниці піднімали пил, Блукали голоси дитячі І додавали серцю крил. Ховались хмари за крайсвітом, На древній церкві бомкав дзвін, І пахло днем, і пахло літом, І не хотілось перемін. Хіба […]
За недосяжною горою, Де ніч мандрує у ліси, Хмарини тішились грозою Та загорталися в баси. На шпагах билися сполохи, Земля дощу пила напій, Не було лячно анітрохи У цій містерії стихій. І очі не шукали схову, І серця не торкалась мла, Хіба що віднімало мову, Та й нащо мова та […]
Великий світ. За верболозом біжить у безвість потічок, гризе колінцями чорнозем та ловить пам’ять на гачок. Хапає вітер за зап’ястя, музичить коників орган, та незабудкове причастя в блакитний зваблює туман. І пахне пилом, пахне літом, живою свіжістю води, а я іду великим світом, і не збираюся рости.
Я знаю де існує рай, Не там, де янголи і хмари, А де з бандурою Мамай У божий світ пускає чари. О ні, він зовсім не чаклун, Хоча робити вміє чудо, Володар голосу і струн, І степовий козацький Будда, Живого спокою творець, Та ще й носій такого духу, Що всемогутній […]
Весна розкидає ляпки Прозоро-сріблястих хмар, Я буду щасливим. Крапка. Я вільний від зла і чвар. Я – задум, я – дух, насіння Миттєвостей і годин, І тішиться небо синє, Бо ще врятувавсь один.
Зима всплакнула, загрустив по снегу, Что на свиданье что-то не идёт. Невольно вспомнив ледяную негу, Безрадостно встречая Новый Год Она от слёз поблекла, изменилась, Все снежные белила смыв с лица, Но сердце ледяное не смирилось С изменой друга – Снега-молодца. Смотря в окно, увы, не ледяное На чёрные грустящие поля, […]
Мне в зимний вечер хочется тепла, И в это время, почему не знаю, Мне дарит память белых два крыла, Я о тебе, мой милый, вспоминаю. Ты – школьная беспечная любовь Упал мне в душу, как звезда средь лета, Встревожил душу, разум, сердце, кровь… Жаль только, я не дождалась ответа. Ты […]
Прийшла на Землю Масляна-краса, Відкрились люди для весни серцями. Ясніють так пречисто небеса, Столи в домівках світяться млинцями. Відкриймо душі й помисли весні Прокинеться нехай не лиш природа! На славу Богу задзвенять пісні, Між нами запанують мир і згода. Весни-панянки свіжість і краса Розтоплять в душах зимове озерце, Сльоза прощення […]
Как трудно нам порой сказать «Прости», Посеяв радость, свет в душе другого, В душе своей терпимость пронести, Обиды бесов поменяв на Бога. Но в этот день в преддверии весны Мир ангелы наполнят песнопеньем. Пришёл к нам гость из древней старины, И назван он Прощеным Воскресеньем. Простите незнакомых и родных И сами […]
Я у окна всё жду – ты не приходишь И тянутся минуты, как часы, Меня с ума ты ожиданьем сводишь, Ведь встречи наши – капельки росы, Что душу в зное будней остужают, Даря уют, уверенность покой. Лишь строки те, что мы писали, знают, Как хорошо бывает нам с тобой. Тебя […]
Хоть нет тебя давно в моей судьбе, В альбоме школьном ты с пометкой «было», Я всё же вспоминаю о тебе, Душа ведь ничего не позабыла. Стихи мои, заветное «С.Б» И безответной той любви страницы. Я знаю: счастлив ты в своей судьбе И больше ничего не повторится. Увы, меня не вспомнишь […]
«Коханий, повертайся, я чекаю Тебе з чужої підлої війни. Альбоми наших фото знов гортаю – Про щастя дні нагадують вони. Ти пам`ятаєш, вперше як зустрілись – Тоді скінчився мій шкільний роман, І як твоє кохання в серце влилось, Там замінивши зраду і обман. Як ми з тобою сонце виглядали, Гуляли […]
Сорочку доньці мати вишивала Ще ранньої, досвітньої пори. В нитки шовкові душу виливала, Щоб грали, мов веселка, кольори. Червоний – то кохання незрадливе, Зелене листя – щастя у сім`ї, Жовтогарячий, щоб була щаслива І біди обминали дім її. Проходить по сорочці й чорна нитка, Та тут її найменше є, аби […]
Мабуть, усі ми родом із дитинства: З тієї незабутньої пори, Коли яскравіш зеленіє листя, Тепліше сяє сонечко згори. Коли душа ще мріями багата А сни безхмарні сповнені казок Й тримаючи за руки маму,тата Не страшно нам зробить найважчий крок. Там слово «ЛІТО» означає «ЩАСТЯ» – Три місяці веселощів, забав. Здається, […]
Прекрасна днина лагідна липнева З Землі стирає всяке зло і гріх. Плоди, що Богом свячені із неба Дарує Петропавлівський горіх. Вони зелені, зовсім ще як діти, Пора на землю впасти не прийшла, Та їм велика честь дана зустріти Величне свято це Петра й Павла. Хай ці святі укріплять наші душі, […]