ч 1.
Приходить ніч, танцює древні танці.
У небі усміх місячний воскрес.
Душі, якій давно за вісімнадцять,
Великих не чекається чудес.
Усе віджите вже за видноколом,
Хоч наче ще на відстані руки,
Та ходить сон небачений на волі,
І розкидає жменями зірки.
ч. 2
І сниться знову нескінченне літо,
Яскраве поле, ліс у далині.
Я тихо йду. Мені кивають квіти,
І грає щастя на одній струні.
Душа не пам’ятає про негоди,
Про існування клопотів та меж,
Бо я слухач безсмертної природи,
І начебто безсмертний з нею теж.
Автор публікації
Коментарі: 29Публікації: 448Реєстрація: 14-03-2020
Достижение получено 25.04.2020
Титул: Вибір видавця (Березень 2020)
