У тихих сутінках прощань,
Коли реальність сенс втрачає,
Чи знайдемо ми для втішань
Слова, яких не вистачає?
Чи зможемо в ту саму мить,
Коли мовчати вже несила,
Душі на горло наступить
Та обірвати власні крила?
Для голосування необхідно авторизуватись
okУ тихих сутінках прощань,
Коли реальність сенс втрачає,
Чи знайдемо ми для втішань
Слова, яких не вистачає?
Чи зможемо в ту саму мить,
Коли мовчати вже несила,
Душі на горло наступить
Та обірвати власні крила?
Думок на тему “У тихих сутінках прощань…”
Приголомшливо. До мурашок кожне слово наче влучний постріл. Які описові обороти, як це щемливо-боляче і як яскраво описано.