Герої помирають, гордо стоячи,
Піднявши догори своє обличчя.
Вони вмирають, не за себе молячи,
Підставивши нам всім своє підпліччя.

Ми винні їм своє життя нескорене,
Своє майбутнє і життя своїх дітей.
А їх було по таборах заморено,
Серед бандитів і простих людей.

Та ми не знаєм імена героїв,
Забувши чи не знавши їхніх днів.
А ми п’ємо своє життя запоями,
Не знаючи прокляття їхніх днів.

Герої віддали своє життя за нас,
Пробачивши нам забуття історії.
Але пройде ще може якийсь час,
І ми відновим імена в меморії.

Автор публікації

Офлайн 6 років

Александра Семенько

68

Коментарі: 0Публікації: 27Реєстрація: 01-04-2020

Бронзове перо

Достижение получено 05.05.2020

Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій