Продзижчала всії вуха,

Спокою нікому.

Каже: «Буду я моделлю,

Дуже я красива

І поїду до Марселю,

Буду там щаслива.»

Іншим разом промовляє:

«Хочу буть артистом» –

І при цьому так кружляє

Та летить зі свистом…

«Ой куплю ж собі намисто,

Гарне дуже, дуже…

І таке, щоб з аметистом.

А тобі що, друже?»

«Та вже, мухо-говорухо,

Будь ти реалістом.

Надзижчала мені вуха…

Стань спеціалістом…

Вибери професію собі…

Будеш її знати,

А так розмови всі в трубі,

Ніц отак не мати».

Треба перше вчитися

Потім працювати

А тоді хвалитися,

Як будеш заробляти.

©Ален Ветс