Жила муха говоруха
У селі одному.
Продзижчала всії вуха,
Спокою нікому.
Каже: «Буду я моделлю,
Дуже я красива
І поїду до Марселю,
Буду там щаслива.»
Іншим разом промовляє:
«Хочу буть артистом» –
І при цьому так кружляє
Та летить зі свистом…
«Ой куплю ж собі намисто,
Гарне дуже, дуже…
І таке, щоб з аметистом.
А тобі що, друже?»
«Та вже, мухо-говорухо,
Будь ти реалістом.
Надзижчала мені вуха…
Стань спеціалістом…
Вибери професію собі…
Будеш її знати,
А так розмови всі в трубі,
Ніц отак не мати».
Треба перше вчитися
Потім працювати
А тоді хвалитися,
Як будеш заробляти.
©Ален Ветс