Я не сумую більше за минулим, Воно у Лету кануло, мабуть! Іти вперед! Не піддаватись суму, Напевно, в цім найвища суть! Я не шукаю відповідь в майбутнім Новім прийдешнім завтра дні. Сьогодні – видалось мені могутнім, Бо саме в ньому ми живі!
Daily Archives: 13.09.2020
21 posts
1 У трамвованому світі- Трамвовані люди, Металевих конструкцій Ржавіючі каркаси… 2 Міста божевільні – Залізо і люди, Закони свавільні Творять паскуди… 3 Закони корупції, Жиріють олігархи… У світі проституції Чорні дахи… 4 Світ трамвований, Чума і голод, А хто інфікований Тримає молот… 5 […]
Осінь. Для мене осінь асоціюється зі щастям. Мені завжди подобалась ця пора року. В ній відчувається легкий присмак смутку за довгими, теплими, активними літніми днями. І в той же час осінь дає можливість пригальмувати та замислитись. Саме за те, що восени все сприяє роздумам, я й полюбила осінь. Я навіть […]
Під вітерцем хитаються космеї, вони неначе справжні феї, у пачки нарядилися для фуете, легенький вітер тут хитне. Рожеві й білі в них спіднички, роса – в дрібних листочках, і зеленіють стебла і листки, ростять насіння серед них. Як сонце вигляне із хмар, промінчик ніжний пострибав і бджілку в серединку запросив, […]
Дзвенять шкільні роки мої дзвіночком, Пливе хмаринкою дитинство за вікном Моєї школи, де знання віночком Плетемо вміло з квітів колоском. З вікна шкільного бачу все навколо: Політ птахів, дерева, хмар клубки, Стрімку дорогу, що веде до школи, Веде щодня шкільні мої роки. Десь за дверима, в темному куточку, За […]
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/lebedyata/ Рожевоквітила світанок прекрасна Еос осяйна і наступає добрий ранок, богиня в ньому велична. Із нею розквітало небо, синіє дальній виднокрай, зникають поступово зорі і вже світліє неба край. Іще у сірому тумані видніється далекий ліс, в копиці сіно поскладали і сохне скошений укіс. Серпанками […]
Позолотили верби коси, І у тепла немає сил. Цвітуть останні медоноси, Бо й досі вірують у бджіл. Вже журавлі відголосили, Та поховались за крайсвіт, І павуки плетуть вітрила, І теж збираються в політ.
Жила муха говоруха У селі одному. Продзижчала всії вуха, Спокою нікому. Каже: «Буду я моделлю, Дуже я красива І поїду до Марселю, Буду там щаслива.» Іншим разом промовляє: «Хочу буть артистом» – І при цьому так кружляє Та летить зі свистом… «Ой куплю ж собі намисто, Гарне дуже, дуже… І […]
первый куплет: Ты не простишь, Тебе я сделал больно. Дурак я был. Дурак хмельной. Из телефона номер удалила: Не наберёшь теперь, Не позовёшь. припев: В глаза мне раньше Ни одна так не смотрела Так пылко и так страстно Никогда. И если не верну тебя, себе я, То […]
В замкнутом пространстве Шум от тишины Разъедает подсознанье Кислота тоски Мысли занемели Камнем тянут вниз Круг очерчен мелом Выход на карниз Пустота без края Колесо судьбы Вертится желая Сердце раздавить Точка для разбега Финиш для мечты Пустота и стены Тишина и сны Не пугает сумрак Призраком в ночи Не болит, […]
Один, два, три, чотири, п’ять Починаємо засинать На раз – з’явились в небі зорі А з ними місяць круторогий На два – затихли звірі й птаство Всіх охопило сонне царство На три – вже вогник не палає І колискова лиш лунає Чотири – ніч прийшла до хати На п’ять – […]
Когда нравственное падение совершаю, Тогда всё благополучие теряю. И в один момент наступает этот обосранный день, Что мне обо всем остаётся рассказать теперь. Как-то раз шел я на работу, Где начальница у меня молоденька была. Она вызвала к себе, мы обсуждали с ней рабочие дела. Речь шла о моем повышении […]
Край сонця над гаєм, і небо сіріє, Ховає в тумані поля і ставки. І дня світлий образ поволі марніє, І вже запалились яскраві зірки. Так тихо невтримно ось ніч наступає, Безпеку і захист чекаєм вві сні. Ти присмаку ночі ніхто з нас не знає, Згораєм свічками в лихому вогні. […]
Відлетіло у вирій вже літо, День за днем, мов ті води сплива. Подаруй мені, осене ніжність, Хай ще тішиться серце й співа. Приголуб ще теплом мою душу, Не пусти туди зимних вітрів І красою своєю зворушуй, Так не хочеться ще холодів. Подаруй мені, осене радість Світлу-світлу, як небо ясне, Поведи, […]
Холодно… Вітер… Стогнуть берези. Блискавка небо похмуре розріже. Грім… Звечоріло… І зорі мов пензлі, І в осені сивої дихання свіже. Шлях… Понад річкою трави сіріють. Вечір ласкавий поля обіймає. Тільки от зорі співати не вміють, Мавка лиш тихо і сумно співає. Темно… Над обрієм місяць, за гаєм Голі […]
Життя, немов безмежний океан, Найкраще хочеться прожити Та хибний крок – і знов обман, Той океан так складно переплити. Ми знаємо. що є межа у ньому, Та десь далеко, нам не досягнути. Один ривок, ще тільки цей ривок – І ціль досягнута, не важко це збагнути.
Довольна я собой, довольна и судьбою, Я жизнь свою живу лишь так, как я хочу. Не думаю , иду всегда прямою… Добро от зла сумею, отличу… Обиды нет, она меня не гложет… Уроки жизнь даёт, ценней день ото дня… Я благодарна всем, кто без меня не может… И не мешаю […]
. . К О Х А Н Н Я . .Кохання, кохання, кохання щасливе, . .Кохання, як квіти, барвисте, грайливе, . .Кохання прекрасне, квітуче, мінливе, . .Як сонце, як небо, величне, звабливе. . .Це перше знайомство і перше кохання, . .І погляди […]