Для голосування необхідно авторизуватись

Дівчина з лавандою

Мрії злетіли мов зграйка пташок,

Західний вітер розсипав троянду.

З-поміж усіх дивовижних квіток

Вибрав я дівчину… Вибрав лаванду.

І серед тисяч примарних людей,

Серед безкрайнього  синього неба

Більше нічого, крім дивних очей

Більше не хочеться… Більше не треба.

Серпень медовий розпік почуття,

Навіть не мріявши, став я поетом.

Навпіл моє розділила життя

Дівчина з ніжним духмяним букетом.

Сукня шовкова до квітів у тон,

Смагле обличчя в тіні капелюха.

Тільки б її не торкався ніхто,

Я закохався у неї по вуха.

Західне сонце блищало в очах,

Річка в безмежжя несла свої води.

Поруч сидів і душа наче птах

Із самоти понеслась на свободу.

Ночі і дні тільки нею я жив –

Казка, з якою не міг розлучиться.

Сповна отримав все те, що хотів –

Щастя моє у лавандовій квітці.

3

Автор публікації

Офлайн 1 місяць

AlexMashchenko

12
Коментарі: 0Публікації: 4Реєстрація: 04-09-2020