Мрії злетіли мов зграйка пташок, Західний вітер розсипав троянду. З-поміж усіх дивовижних квіток Вибрав я дівчину… Вибрав лаванду. І серед тисяч примарних людей, Серед безкрайнього синього неба Більше нічого, крім дивних очей Більше не хочеться… Більше не треба. Серпень медовий розпік почуття, Навіть не мріявши, став я поетом. Навпіл моє […]
Daily Archives: 24.10.2020
9 posts
…Що приховує маска?… Вона іде без поспіху кудись І все на світі вона знає А потім вдома на підлозі Від болю тихо умирає… Під себе ноги покладе І сльози ллються мов рікою- Ще дихає,та не живе І бореться сама з собою… І ніч минає немов вічність, А зранку маску одягнЕ […]
В цю пізню осінь, що царює за вікном, Не лиш дощі й тумани народились, З’явилися Любов… Й, злетівши стрімголов, У барвах листопаду закрутилась. Впізнала! Ось Він! Той хто був зі мною! У снах своїх кого охороняла! Але чому лишалась я німою? Чому чекала, спокою не знала? Мені б гукнути, але […]
Я – мов берег, спустошеної вкрай землі, Майстерно прихований за гірськими порогами. Підступно захований в непроглядній пітьмі, Вкритий мушлями битими й гостророгими… Я – мов берег, застелений сизим туманом, Під ногами – твердинь, навкруги ж – лише мряка. І навпомацки, часто ведомі жорстоким обманом, Вештаються загублені люди…мов нечисть усяка. Я […]
Україно! В чім твоя провина? В тім, що ти не впала на коліна? В тім, що не скорилась, Не схилилась? В тім, що просто вірила й молилась?!
Спи, дитиночко кохана, засинай, Поринай в казкові дивні сни. Мирні зорі нехай сяють з висоти. Я люблю тебе, синочку, ти це знай. Рада бачити я усмішку твою, Як приємне бачиш щось у сні. То ж щасливими хай будуть усі дні, Посила благословіння Бог. Виростай і набирайся сил, мужній, Тішаться за […]
Предыдущая часть: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/feya-tortyk-yspechyot/ Бабочки летают, лето догоняют, лепестки как сказки, расцвели ромашки. Рядом пролетают, с крыльями витают, будто ангелочки порхают мотылёчки. Хорошо по лугу в платьице гулять, ромашкам улыбаться и ягодок нарвать. Где-то земляника прячется у ржи, есть листочек мелкий, ну-ка, покажись. Если так по лугу ромашечки искать, то найти землянику […]
Тільки тиша. Солодка тиша. І нічого не треба більше. В ній надії твої і вірші, Ще прекрасніші, ніж раніше.
Театр хандры даёт сегодня Осень! Партер заполнен весь морщинами в мехах. Нектар дождей среди рядов разносят Седые феи на высоких каблуках. Гром прогремит и действие начнется, Растает занавес из золотой листвы, И эхом лето тихо отзовется В воспоминаниях гостей – уже на Вы. Блистать талантом снова будет прима В своем […]