Розмова. У співавторстві з Музою


Не зупинивсь більше час ні на мить.

Серце спогадів повне до краю.

І емоцій… Який від них щит?!

 

Ти кохаєш його ще? –

 

 

Кожен ранок і кожного вечора

В літню спеку, зимову завію…

В тебе доля своя – непозичена.

 

Ти сумуєш за ним ще? –

 

 

Після того, як зрушився світ,

Допиваючи чашку зеленого чаю,

Ти загадала його біля своїх воріт…

 

Ти чекаєш його і донині? –

 

 

Твоє Щастя – чудна теорема!

На пів-Неба дорога до Раю…

Не розмінялись на звичні проблеми.

 

Ти пам”ятаєш все це? –

 

 

І навіть в сон загублену доріжку

Проходиш ти крізь сотні заборон.

Усе затихло… Не минуло й тижня.

І залишився

лиш дзвінок…

Чи сон?

 

05.03.11 23:20

 

1

Автор публікації

Офлайн 8 місяців

Аліна Гомон

20
Коментарі: 0Публікації: 8Реєстрація: 27-08-2018

Небайдужий читач

Досягнення отримано 17.10.2018
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: