Не зупинивсь більше час ні на мить.
Серце спогадів повне до краю.
І емоцій… Який від них щит?!
Ти кохаєш його ще? –
Кожен ранок і кожного вечора
В літню спеку, зимову завію…
В тебе доля своя – непозичена.
Ти сумуєш за ним ще? –
Після того, як зрушився світ,
Допиваючи чашку зеленого чаю,
Ти загадала його біля своїх воріт…
Ти чекаєш його і донині? –
Твоє Щастя – чудна теорема!
На пів-Неба дорога до Раю…
Не розмінялись на звичні проблеми.
Ти пам”ятаєш все це? –
І навіть в сон загублену доріжку
Проходиш ти крізь сотні заборон.
Усе затихло… Не минуло й тижня.
І залишився
лиш дзвінок…
Чи сон?
05.03.11 23:20
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 8Реєстрація: 27-08-2018
Достижение получено 17.10.2018
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
