Ш у м и т ь . За вікном. В голові. В кімнаті.
Сипле “ГРАД”-ом посеред січня і б’є шибки.
А я, маленький, у вікно виглядаю тата.
Хтось, мабуть, дзвонить Богу, – чую глухі гудки.
І знову – ш у м и т ь . Піді мною двигтить підлога.
Дивний гул, як гудок – Бог взяв трубку і каже мені: “Алло!”
А я не злякався. Я стою – мене міцно тримають ноги.
Нарешті тато прийшов! …і обіймає мене крилом.