Знову сирени виють проти ночі
І серце в грудях пташкою тріпоче,
Мабуть, сховалося б охоче
В найпотаємніший душі куточок…
Та наче вітром зірваний листочок,
Летить воно в безодню ночі,
І відчай чорним вороном крякоче,
Міцно вхопити нас за горло хоче,
Огидним кігтем страх лоскоче,
А підла смерть вже косу точить…
Та сумнів в душу не проскоче,
Доки вуста молитвою шепочуть
Святі слова Тарасові пророчі!!!
Зігріють серце і відкриють очі
Нам Кобзаря поради отчі,
Хай ворог підло бреше позаочі,
Ми все здолаємо, нам стане мочі!!!
Ще наші рани рясно кровоточать,
Та пробудились вже у душах струни творчі –
Ми вільна нація, ми України зодчі!!!
16.05.2022
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 11Реєстрація: 17-05-2022
Достижение получено 18.05.2022
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
