Посіяла співаночку, А виросла пісня, Звучить вона ще зраночку Та у вечір пізній. День погожий теж піснями Забринів, мов бджілка, Понесла їх над полями І зоряна нічка. Тугу й радість виливають Нею завжди, звісно. Пісня поруч йде із нами Гарна українська. 2021 р.
Патріотичні вірші
83 posts
Простеливсь барвінок диво-оксамитом, Оченята сині догори підняв, Милуватись хоче він усеньким світом: Дощиком і сонцем, заходом заграв. І на скатертинах теж його зустрінеш, Рушниках крилатих та на сорочках, Густо ним рясніють вишиванки дивні Й коровай весільний вміє прикрашать. Завжди він зелений: влітку і зимою, Восени й весною колір не міня. […]
Країна Україна – прекрасна і чарівна, Квіточка на півночі Землі, Я поклоняюсь небу з ніжністю дивлюся, Немов би розчиняюся в імлі. Я поклоняюсь всьому,щаслива тут зростати, Що мовою співучою навчили розмовляти, Я Україну змалку сильно полюбила, На ній душа злітає,ніби має крила. Країна моя ненька ,на цій землі вродилась, Народжена […]
Село моє, тут рідне все Моє дитинство непросте, Старенька хата на горбку, Весняні пахощі бузку. Село моє, пташиний спів, І юність я зустріла в нім. Всім серцем полюбила я Село і пісню солов’я. Село моє, лани широкі І небо чисте, синьооке, Високі верби над рікою, І кущ калини […]
Чи близько буду, чи далеко, Лечу до тебе, мов лелека, Батьківська земле, отчий краю, Як тільки вільну днину маю. Воду долонями черпаю Із джерела, що в лісі скраю, Наснаги й сили набираюсь, Душа ж моя відпочиває. П”янію, як вдихну повітря, Мене осяє радість світла, Стає так легко та приємно, Рідній […]
Чи були патріотами ми вчора? Так були. Як вперше пролунала материнська мова, Із піснею, яку в колисці чула я. Із вишиванкою, яку залишила бабуся, З традиціями, якими я горджуся. Чи стали патріотами сьогодні? Так, ще дужче. Люблю я нині свій співучий край. Я – Українка. За Україну я молюся. Люблю […]
Як гадаєш, буде діло? Чи розквітне? Чи встоїть? Чи незламна? Чи єдина? Як народ той гомонить… За останні кілька років Крові літри, сліз моря А нові невтішні кроки Без надії на життя… Незалежне! Світле! Мирне! І оспіване в піснях… Чарівна моя країно!!! Схоже котиться у прах… Маєм шоу на екранах […]
І де би сонце так світило, Та небо голубим таким було ? Куди б душа так стрімголов летіла ? Таких країв вже не було давно. Де зорі в небі більш вродливі. І пташка вже не тих пісень співа, Несуться хмари біло-сиві. Там інші відбуваються дива. Туди із […]
НАБОЛІЛЕ… (привячено першим жертвам Майдану Гідності) Не бачити нам бажану свободу, Не бачити омріяних висот, І спокою не буде у народу, Поки в країні править ідіот! Ми будем гнити заживо в тюрмі, Ми будем гноблені проклятим супостатом, Будем мордовані на батьківській землі, Поки москаль нам буде «старшим братом». Ми будем […]
Отчий краю, моя колиско, Що гойда мене стільки літ. Чи далеко я буду, чи близько, На тобі лиш зійшовся світ Клином.Краю, ти серцю милий, Скільки пройдено вже доріг. Лиш тоді набираюсь сили, Як на отчий ступлю поріг. Поблукаю дитинства стежками, Із джерельця води нап”юсь Й знов полину удаль з журавлями, […]
А лист кружляє все й кружляє Та землю килимом вкрива. І від краси рідного краю Аж обертом йде голова. Чи є така іще на світі? Упевнена, що лише тут Яскравіше і сонце світить, Жоржини краще теж цвітуть. Все загадковістю повите, У казку кличе золоту. Як тебе, краю не любити І […]
Як із малесенького чистого струмочка Бере початок річка повноводна, Так з прабабусиної казки-співаночки Народжується пісня та народна. Є пісня-дума, що смутна й журлива Про війни, козаків та про неволю, То вибухає сміхом жартівлива, Яка ж бо витівкам всіляким дає волю. Розповіда лірична про кохання І нещасливе й почуття взаємні, Як […]
Вже пахне яблуками у саду серпневім І груші стиглі, мов сонця малі. А я іду, біжу, спішу до тебе Частиночко подільської землі. Тут все знайоме й рідне аж до болю: Старенька хата, наче мати нам Й троянда чайна побіля вікна, Подвір”я поросло спориш-травою. А біля тину ще стоїть криниця, Хоча […]
Найкраща країна лиш рідна, Міста мальовничі – свої. І небо над степом блакитне. Співають пісні солов’ї. Над ставом верба зажурилась, Калина у полі цвіте. Пшениця від вітру схилилась І губить зерно золоте. І більше нічого не треба. Живу я у ріднім краю. Прошу лише мирного неба І щастя в країну […]
Як тебе не любити, мій краю Подільський, Ти, мов батько для мене із дитячих літ. А твої краєвиди: поля, бистрі ріки, Береги та долини, у них увесь світ. І куточечок твій, та частинка твоя, Де родилась і виросла – серденьку милі. Рідна матінко-земле найкраща моя, Ти творити і жити даєш […]
Його руки були золоті, Він писав картини. Та, в ці понурії години, Ми руки відрубали і В ломбард здали. Картини попродавали. Усе вже пропили. Ми – діти Нової України, Які кричать, що Путін Лалалала лалалала… Яким ви обіцяли крила, А натомість, відібрали Останні крихточки добра. Нам тільки сповнилось Тринадцять, А […]
Зацвіло волошками безкрає небо синє, А донизу в поле сипнуло бірюзи, Позолотило сонце ще й колоски пшеничні, Аж дух перехопило від тієї краси. Для нас, для українців то кольори держави, Адже блакитне небо і золотистий хліб То міць її і сила, непереможність й слава, То ж треба, щоби кожен це […]
Низкий поклон живым! Вечная память ушедшим! Знаем, помним, скорбим… Всё отдавая, пришедшим… В памяти деда рассказ О героизме народа, Как было староста спас Целую кучу люда… Помним, гордимся былым,- Хоть и за окнами буря… Верим своим, волевым, Небо будет чище азура! Нас не сломать в трудный час,- Ведь мы потомки […]