Патріотичні вірші
Наш прапор жовто-блакитний, Хоч зранений кулями весь, Але на вітрах майорить він, Із кольором злився небес. Він – наша гордість і сила, Непереможність в боях. І їм, ворогам вже несила Нас українців здолать. Хоча і дратує цей колір Загарбників наших країв. Вони як той бик на червоне На нього кидаються […]
В болоті жаби; ква-ква-ква, Горить москва, горить москва. І зажурився фюрер-путін; -Ой, що ж це буде, що ж це буде? З болота чується; ква-ква, Дощенту вигорить москва. 2026 р.
Зізнатися хочу тобі у любові, Моя Україно, матусе моя. І як підібрати те правильне слово, Щоб висловити свої всі почуття? Тобі я поклястися хочу на вірність,Бо віддане серце єдиній лишень, Яка найдорожча, миліша, найближча,Присвячувать вірші, співати пісень. Для тебе, рідненька я не пошкодую Ні сил, ні здоров”я, а ні життя, […]
Люблю свій край я рідний калиновий Та верб над ставом весняний танок, Теплого літа з квітами розмову, Осінній помаранчевий вінок. Зелен-барвінку погляд той блакитний І жовтих груш в саду та яблук смак. Як же тебе. Вкраїно не любити? У цілім світі кращої нема. 2016 р.
Золотисте поле хлібне І бездона неба синь – України-неньки символ, А ще кетяги калин. І верба, що біля ставу Миє ноги у воді, А ще – диво-вишиванки – Витвір вмілих рук майстринь. Квітнуть мальви-охоронці Й сонях, наче оберіг Та барвінку сині очі Пильно дивляться у світ. Це дітей вони скликають […]
Навесні ти співай солов”ями, Влітку жайвором тріпочи, Рідна моя Україно-мамо Та своєї чуй голос дочки, Яка любить тебе безмежно, Жить без тебе не уявля, Їй болять твої рани, ненько І як зранена стогне земля. Тобі віддана я назавжди І можливе зроблю усе, Щоб ти радісно усміхалась, Україна ж – понад […]
Ворожими ” Градами” стріляна Та мінами рясно всіяна, Слізьми материнськими зрошена Моя Україна хорошая. Обкрадена ти олігархами, Обманута горе-владою, Щоденно рясніє могилами, Але для мене ти милая. Нестатками й бідами змучена, Але всеодно ти квітучая. Люблю і багатою й бідною Свою Україну рідную. 2015 р.
Чи ми із Поділля, а чи із Волині, З Полісся, а може із Буковини, Із Слобожанщини чи Прикарпаття Чи Наддніпрянщини, усі ми, браття Пишаймося тим, що ми – українці І не дамо, щоби зайди-чужинці У нашому краї хазяйнували, Матінку-землю вкраїнську топтали. Ворог хай знає – нас не скорити, Вільно й […]
Разом, українці ми сильний народ, Врятуєм країну від хижих заброд, Дамо гідну відсіч усім ворогам, Державу свою розбудовувать нам. Жага до життя додасть сили й снаги, Щоб діти й онуки щасливі були, А прапор та герб завжди гордістю був І подвиг героїв ніхто не забув. Хлібам колоситись в безмежних полях, […]
В долині річечка біжить, Вона кудись все поспішає, На пагорбі білі хати Та в них ніхто не проживає. Колись так гамірно було, Півні будили тут світанок І прокидалося село, Усіх до праці кликав ранок. Та поспішала дітвора Щодня із ранцями до школи. Минула вже ота пора І не повернеться ніколи. […]
Чолом тобі, мій отчий краю! Уклін тобі, мій рідний дім. Я долі кращої не знаю, Як народитись й виростати в нім. Ти силу дав мені й натхнення І до поезії талант, Це я з твого благословення Життя навчилась цінувать. І берегти усе, що маю. Урадості та у журбі До тебе […]
Вишивана сорочка – матусина доля, А барвистий рушник діточкам оберіг. Простеляє на стіл скатертину вже доня І на власні узори кладе святий хліб. Любить це рукоділля онучка маленька, Рученята умілі теж має дитя. Щоби наша держава Україна-ненька Завжди так квітувала, як це вишиття. 2015 р.
Пройтися б ще раз вулицями міста, Помилуватись дивовижною красою І плин років перелетіти відстань, Щоб хоч на мить зустрітися з тобою. Чудове місто, любий краю, Так часто в пам’яті моїй Пейзажі дивовижні оживають У мерехтінні моїх світлих мрій. І Херсонес, і Балаклава, Мис Фіолент та Інкерман – Тут героїзм, могутня […]
Кольору неба й хлібів золотих Наш український стяг, У кожнім куточку нехай майорить, Де рідна нам серцю земля: Там, де Дніпро несе води свої, Де Київ наш стольний град, На Сумщині і на Харківщині І там, де Донецький край. Де запорізькі жили козаки І там, де херсонські поля Нехай тріпотить […]
Україно, матінко рідненька, Скільки ж бо зазнала ти страждань. Хай сльоза твоя пекуча, ненько Рани зцілить донькам і синам, Які стільки літ тебе боронять Від загарбників та зайд і ворогів,У сльозах отих нехай потонуть Хто на тебе зазіхать посмів. Нехай твою душу не терзають Невеселії журливії думки, Щоби розквітала ти […]
А без вишиванок яка ж Україна? Ними квітує вона з давніх пір. І сорочки, подушки й скатертини Вишиті гарно руками майстрів. Жорстока війна нехай їх не затьмарить,Цвітуть чорнобривці та маки на них, А чорні вогненнії темнії хмари Не закривають красу цю повік. Барвіночок стелиться диво-віночком На рушниках, де лежить коровай […]
Краю мій лелечий, Краю журавлиний, Пригорнуся серцем Я до України. Краю барвінковий Рідний мій Подільський, Краю калиновий, Тобі моя пісня Вірності й любові, Відданості справжній, Рідний барвінковий Мій Подільський краю. 2022 р.