Навесні ти співай солов”ями, Влітку жайвором тріпочи, Моя рідна Вкраїно-мамо Та своєї чуй голос дочки. Яка любить тебе безмежно, Жить без тебе – не уявля, Їй болять твої рани, ненько І як зранена стогне земля. Тобі віддана я назавжди І можливе зроблю усе, Щоб раділа ти й розквітала, Україна ж […]
Патріотичні вірші
123 posts
Ми мусимо навік запам’ятати Цей жах, що так хотілося б забути, Ісус нам заповів завжди прощати, Бо жага помсти, то страшна отрута… Але Бог свідок ми не по власній волі… Підніс нам силоміць сам сатана Гірку настоянку зі смаком крові й болі Та змусив пригоститися сповна. Не потом – кровью […]
Для мужніх воїнів, Титанів із АЗОВА, Що Маріуполь наш тримають на плечах, Благаємо ми Божого Покрова В своїм щоденних слізних молитвАх. Не забирай їх, Господи, до себе Від куль ворожих милуй та храни, Бо хто, крім них, утрима наше небо, Хто спинить демона проклятої війни?! Нехай пребуде з ними Твоя […]
Знову сирени виють проти ночі І серце в грудях пташкою тріпоче, Мабуть, сховалося б охоче В найпотаємніший душі куточок… Та наче вітром зірваний листочок, Летить воно в безодню ночі, І відчай чорним вороном крякоче, Міцно вхопити нас за горло хоче, Огидним кігтем страх лоскоче, А підла смерть вже косу точить… […]
Красенями лебедями небо забіліло, Так летіли поміж хмари, наче їх рідня. Покружляли над ставочком і на воду сіли, Витягали довгі шиї граціозно так. Замахали крилоньками, ніби привітали Ту місцину їм знайому рідну та близьку, В чужині вони за нею дуже сумували, А тепер нарешті вдома на своїм ставку. Бо водиця […]
Далеко через поле Стежина повела Туди, де хлібне море Знов хлюпнуло тепла. Де колос ваговитий І зерна золоті Та мак, росою вмитий Й блакитні васильки. Де жайвір в високості Тріпоче прапорцем. Іду сюди не в гості, В душі приємний щем. І десь поділась втома, Бо почуваюсь я, Неначе в ріднім […]
А лебеді білі білі На ставок наш прилетіли, Угорі кружляли, Мов хотіли привітати Рідну землю, наче матір. Вони ж сумували В тому краї далекому І за нею й за вербами Та за осокою. За кожною травинкою Й квітонькою маленькою, Чистою водою. Ось нарешті вони вдома, Десь поділася і втома, З”явилася […]
– Ало, слухай Путін. Я багато як ти, бачила в житті сволоти. Ти ж нашим антигероєм став. Хотів Україну розколоти? Та ти нас навпаки всіх проти себе з’єднав. Образився на нас, що тобі Україну не дали? Хотів наш народ, та рідню між собою посварити? А ми дружно горою один за одного стали, […]
Тут, на форпості Старого світу Хмари зібралися з крові та попелу, Сліз, голосіння, криків та вибухів Металу замішаного на фіолетовому Кольорі вбивць. Світ розчиняється, плавиться в домнах Війни, куди закидають будинки, Жителів міста, автомобілі І кров’ю скипає в її горнилі Заклик до помсти, До справедливості. Вистояли. Так, ми вистояли! Це […]
Крушіть соколи України, орду московитів. Щоб, як в пеклі всі горіли, на Вкраїні милій. Вони землю нашу вічну, сльозами залили, Зруйнували, що зуміли, а ми їх в домовину. Не пробачимо ніколи, не забудем ката, На кістках, на їхніх, вражих, ще станцюєм танок. Крушіть соколи України, орду московитів, Весь народ вам […]
Господи Боже країну храни, Подалі від бруду, катів та війни. Ти збережи всіх людей, задля миру. Слава Тобі, Ти врятуй Україну!!! 🙏❤️ Дай сили боротись та духом не впасти, Не дай ворогам нашу “Рідную” вкрасти. Мову та Волю, дай сил, захистити. Могли, щоб, в любові зростати та жити. Ти відведи […]
Чи ми з Поділля, а чи з Волині, З Полісся, а може із Буковини, Із Слобожанщини чи Прикарпаття Чи Наддніпрянщини, усі ми, браття Пишаймося тим, що ми українці І не дамо, щоби зайди-чужинці У нашому краї хазяйнували, Матінку-землю вкраїнську топтали. Ворог хай знає – нас не скорити, Вільно й щасливо […]
Як згадаю скільки горяна твоїй дорозі –Біль у грудях серце коле,а на очах сльози. Та без хліба і без солі,Без верби й калиниНема щастя, нема долів рідній Україні. Будемо завжди́ кохати тебе, Україно!Бо для нас ти — рідна мати,Вічна і єдина! © Денис Нарбут
Хай сплять із миром, ті, хто захистили, Хто під ворожий обстріл кинувсь не дарма. Ми любим їх. Ми завжди їх любили, Хоча ця думка сіра та сумна. Всім, хто віддав своє життя за Україну, Хто патріотом був усе життя. Помолимось за них, попросим миру, Та світлого, без зброї, – майбуття
Квітуй весняним первоцвітом, Буяй суничним теплим літом, Подільський краю рідний мій. Багрянцем сяй іще осіннім, Злітай і журавлиним клином Та сніжній порадій зимі. Ти найдорожча, моя земле, Мені з тобою добре й тепло В радості час і смутку мить. Тебе я рідну і єдину Ніколи в світі не покину, Мені […]
Розчиняються хмари в обіймах безодні, Споглядає на них рідна мати-земля. Що шукаєте ви, розлетівшись сьогодні По чужих небокраях у вирі життя? Може кращої долі чи щастя у раї? Може срібло небес й золотаві поля? Не шукайте, бо щастя у рідному краї, Де невтомно чекає вас ненька-земля! © Денис Нарбут, […]
Як жаль, що світ давно уже не той, Не той обрали шлях… Не той… Не з тими… Хто дав жорстокий світ, що дим в очах, Чи може називатися людиною, – людина? Ні! – то перевертні, що душі загубили, Антихристи, не знаючі ПИСАННЯ Боротися за чесність нас навчили, Настане день і […]
Незламний дух! Безсмертний подвиг! Ми, – не герої із книжок. Бо тут остання крапля крові Вирішує найперший крок. Тож об’єднаємо зусилля, На шлях до справжньої мети! Та в єдності є наша сила, Бо Україна, то є Ти! На обороні миру станем, Та крила схрестимо з “мечем”! Землею стане їм могила, […]