Для голосування необхідно авторизуватись

Загублена весна

Давно природа-матінка звільнилася від сну,
Але в душі народ мій ще не відчув весну…

Погода за віконечком привітна та ясна,
І землю огорнула вже ковдрочка рясна,

Сонце тепло дарує, а не одне лиш світло
Дерева зодяглися духмяним білим цвітом,

Додому повернулись із півдня всі птахи,
Та не принЕсли крила їх нам справжньої весни…

І щебетом заклИкати вони її не взмозі,
Бо трелі стоголосі згубили десь в дорозі…

Тривожно… і мелодія не лине веснянА,
Ось-ось зірветься в серці остання вже струна.

Усе в страшних руїнах, довкола попелИще,
Лиш волоцюга-вітер й ворожі кулі свищуть.

Звісно, весну лякає жахлива ця картина,
Тому і оминає красуня Україну.

Їй бідоласі лячно натрапити на міну,
Бо хто тоді у світі їй стане на заміну.

Отож, вона й принишкла десь у краю чужому,
Хоч, як і українцям, їй хочеться додому.

Зриваємо панічно листочки календарні,
Але поки даремно, поки що спроби марні.

– Ну що там?! – Уже травень!!! і пауза німа..
Бо на душі все рівно в нас до сих пір зима.

Але весна повернеться! Без варіантів тут,
Їй наші Збройні Сили торують вже маршрут.

А доки вся країна у крижанім полоні,
Складаємо щоденно в молитві ми долоні:

“Господь, благослови, даруй нам Перемогу,
Верни нашу Весну до рідного порогу.”

12.05.2022

1

Автор публікації

Офлайн 1 місяць

Alinka_Ukrainka

17
Коментарі: 0Публікації: 11Реєстрація: 17-05-2022

Бронзове перо

Достижение получено 18.05.2022
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій