Я життя не готова за тебе віддати, пробач,
Зате душу віддам задарма – забирай, не боюся!
Бо я й досі не вірю у те потойбічне життя,
І лиш ти є мій Бог, і я тільки до тебе молюся.
Не скажу, що ти є найдорожче в моєму житті,
Бо життя – то і є найдорожча у світі перлина,
Ти ж мене бережеш, хоч знайшов в найчорнішім смітті,
І цілуєш мене, і стаєш на розбиті до крові коліна.
І ти ледве тримаєш мене на руках – не впади!
І усе пригортаєш до себе, неначе дитину.
Я дивлюся за обрій, на залишені кимось сліди,
Але не готова віддати себе ані на хвилину.