Йде мій кіт …
.
У печалях серце від важких новин,
Виглядаю із вікна щасливих днин,
Важко справу віднайти, що до душі
І чомусь стають всі рідні мов чужі.
Перекинувши сачка через плече,
Незважаючи, що сонечко пече
Йде мій кіт ловить метеликів на луг,
Бо життя його легке і без напруг.
Автор: Светлана Щербанюк

2 коментарі “Йде мій кіт…”
Як цікаво ви переплили сьогодення з котом який не переймається.
Щиро вдячна за приємний коментар.
Спочатку в мене народився віршик про кота і я вважала, що він є самодостатнім, та мені дійшло, чого саме в мене такі думки і я зрозуміла, що заздрю цьому коту, бо дуже важко на душі…