Зозулятко
– Зозулятко, зозулятко,
Де матуся твоя й татко?
Де твоє гніздо родинне,
Чи дупло, а чи хатина?
– Є гніздо, є поряд рідні,
Пташечки такі привітні.
Приголублять: люлі-люлі.
– Та хіба ж вони зозулі?
– Не зозулі, то – вільшанки.
Мелодійні з ними ранки.
Всю турботу їх і ласку
Пригадаю наче казку.
І любов ту у гніздечку
Збережу я у сердечку.
Чую як вільшанка піє
І душа від щастя мліє.

2 коментарі “Зозулятко”
Миру нам! Хай співають пташки!!! Чудовий вірш!
Дякую щиро.❤️