Не знаю чим прогнівав долю,
Чи чимось перед небом завинив?-
Та погляд цей пронизливий ламає волю,
І образ звабливий не полишає снів.
Чого не в силах я її забути,
Чому щось мовити бракує слів;
І чом в очах тих карих прагну я втонути,
Чим голос мене дзвінкий полонив?
Спромігся як утратити в тенета,
З яких не виборсатися мені?
Як відбуваються в житті людей моменти,
Коли згораєш в пристрасті вогні?
Чим так вона мене приворожила,
Який в собі несе магічний дар?-
Що легко так зламала мої крила,
Буття перетворивши на нуар.