Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/verbytsya-nache-stryzhena/ Удалині видніється місточок над ставком, хитається водиченька і їздять тут гуртом коляски й самокати, багато їх у ряд, велосипеди їздили і мимо мерехтять. Рогіз і очерети, такі тут береги, ганяють голубочків: тут повно дітвори, маленький поїзд їхав, удалині шумів, скінчилось тепле літо, та бабине для снів. […]
Daily Archives: 19.11.2020
14 posts
У мене вітер в голові Такий крилатий та патлатий… Такий не втримаєш у хаті – Зламає й мури кам’яні. А що тут можна обіцять, Коли всі мрії лиш про небо?.. І раю на землі не треба, Ти просто з ним навчись літать.
Ступала Доля кроками гучними Крізь тихий будень і гучні-гучні свята. І руйнувала капища брудними Руками грішників, палила їх до тла! Ішла Любов забутими шляхами Крізь холод зим і синій жар вогню. І мовчки в серці будувала храми, Щоб в них молились ми новому дню. Мовчала Мудрість – істина відома: Що […]
До тіла ночі притулюся, Помовчу в неба на краю, І синій сон у сині вуса Сховає посмішку свою. І буде мир, і буде воля, І щезне сум, і щезне глум, І чумаки насіють солі, І я посію жменьку дум.
Дніпро – чудове українське місто! Ти річки прикрашаєш береги. І зеленю дерев, і небом чистим Моєму серцю любий, дорогий! Площі і вулиці, місця всі історичні, Ти маєш особистий колорит. Багато мов, ти, розумієш різних, Відкритий для всіх націй і молитв. Мечеть, Менора, стяг наш украЇнський – Місто Дніпро – для […]
Зелені очі зустрілися із синіми. Та мить, мов вічність, здалася для Настуні. Спочатку пильно глянула у вічі, а потім погляд впав на густе, ще не посивіле волосся. Він – Василь. Не сподівалася через тридцять років ось так зустріти. Тепло стало на серці. Жінка з пишним, довгим рудим волоссям, зібраним у […]
Осінні дні похмурі та сумні, ще й вітер прохолодний б’є у спину. Депресії скажімо вкотре: “Ні!” — саджаємо тепла в душі зернину. 19.11.2020
Кожна людина унікальна!!! Унікальна її душа, Сльоза в очах по своєму солона, І біль у кожного своя… ⠀ Йде своїм шляхом кожен з нас І боляче буває…дуже, І… з сльозами на очах, Ступаєм крок за кроком, друже! ⠀ По уламках скла ми йдем, І іншому не знати, Куди ногою ми […]
Чи то на втіху жінці, чи на горе Мужчину Бог пустив у грішний світ. Й відтоді на усіх земних просторах Такий чудний поширився їх рід. Живуть мужчини горді, як Нарциси, В любові вірні (та лише собі) І мускулисті, стани-кипариси, Таких не оминути у юрбі. То зачіску поправить, то комірчик, Годину […]
Зрада В маленькому магазинчику, що сховався у затишному кутку закритого комплексу, утворилася не звична для нього черга покупців. Каса безперестанку озвучувала свою власну азбуку Морзе: вода газована – біп, вода негазована – біп, вода дитяча, дві пляшки – біп-біп, щось дрібне – біп-біп-біп, хліб висівковий – біп, йогурт – біп, […]
Даруй нам, Боже, миру і тепла. Живими хай повернуться солдати – І буде то найкраще в світі свято. Хай сліду не залишиться від зла. Хай мрії всі збуваються у нас – Оті, що світлі, добрі та прекрасні. Хай родить хліб. Хай небо буде ясним. Хай щастя залишиться й про запас.
Як до мене милий йде – Світи,, місяченьку, Якщо ж іншу він знайде – Заховайся всенький. Як до мене поспіша Той, кого кохаю, Нехай зірка не згаса, А світить до рання. Коли інша його жде, Бо любить поклявся, Заховайтесь зорі десь За велику хмару. Двох одразу не любіть, Хлопці та […]
Не знаю чим прогнівав долю, Чи чимось перед небом завинив?- Та погляд цей пронизливий ламає волю, І образ звабливий не полишає снів. Чого не в силах я її забути, Чому щось мовити бракує слів; І чом в очах тих карих прагну я втонути, Чим голос мене дзвінкий полонив? Спромігся як […]
. . І ДАРОВАНА БОГОМ КРАСА… . . Одного гарного вересневого дня виглянула – вийшла я на заквітчане подвір’я коло хати своєї… Як війнуло на мене ніжною прохолодою свіжого вранішнього повітря! Аж дух захопило! Як цілісіньку пригорщу цілющої […]