Вибір, який зробимо самі
Стискаючи тебе в обіймах
Затамувавши подих в почутті…
Я втратила відчуття часу,
Лиш ти в моїй голові.
Думки оповиті туманом…
Я п’янію… Ні… Не від вина міцного.
Від твоїх слів та твоєї жаги не втратити наш зв’ язок.
Цю прозору нитку легко обірвати,
Можна все життя чекати на свій “потяг”,не встигнути сісти в “той” вагон.
Та головне не втратити відчуття простору, де двоє закоханих… Де двоє незнайомців…
Сплітаючи руки під райдугою життя
Починають розуміти, що життя одне.Іншого більше не буде. І треба його прожити так, щоб не було соромно існувати. Ні з холодом на серці, ні зі скляною душею, по той бік Реальності…
Ніщо не вічно… Ми не вічні.
Ми лише гості на Землі та Бога підопічні.
Він дає знаки Долі, та вирішувати нам…
Ліпше кричати, говорити, зізнаватися, любити…
Аніж істерично мовчати і ховатися в сутінках та темних закутках своєї пам’яті, та вирішувати… Що краще… А чи правильно… Що подумають інші.
Ми живемо для себе.
Ніхто не в праві стверджувати, що правильно, а що ні.
Навчитися довіряти собі.Вчитися Людяності. Прислухатися до своїх відчуттів. Дати вільно дихати своєму серцю і ніколи не карати себе за гріхи. Прошепотіти мрії морському вітру… В далечінь… Цей вибір зроблено. Отже він правильний. Він наш.
3 коментарі “Карма сутності”
Який би вибір не був ,він наш, ми лише хочемо бути щасливими.
Поетично, щиро, барвисто. Є глибина філософських роздумів. Поетична форма вражає гострою ритмікою. Спроба поєднання жанрів поезії та поетичної прози надає твору пластичність та оригінальність. Бажаю нових поетичних експериментів та глибокого занурення у бентежний океан Людської Душі…..
прозаїчно, легко читається, є над чим подумати