ПОЛОН
Мамо, матінко, матусю,
Чому на світі страшно жити?
Чому не можем пробачати,
І ворогів наших любити?
Мамо, матінко, матусю,
Чому так важко тисне в грудях?
Чому так боляче палає?
Невже зневірився я в людях?!
Мамо, матінко, рідненька,
Кружляють вороны кругом.
І нас, рабів своїх невільних
Вони хрестують батогом.
Матусю, мамо моя сива,
Навіщо молимось з тобою,
Коли господарі бездушні
Закрили промені рукою?
Невже добра більш не існує?
Невже лиш холод, сум та біль?
Лежати буду проти неба,
І ринуть сльози звідусіль.
Немає сил пітьму долати,
Прощай матусю, час вже йти.
Вони дістали автомати,
Господь, гріхи, Ти їм прости.
Автор публікації
Я полюбила душу, а не тіло
І щастя криється в буденності життя.
Солодка та оманлива надія
Веде мене за руку в майбуття
Титул: Небайдужий читач
