Неможливо кохати навпiл,
Коли люди зiбрались юрмами,
Коли кинув нам виклик натовп,
Коли сильнi ми та знеструмленi.
Чисте скло – то є скло Гертрудине,
І вино її – честь поранена,
Залишитися б без утруднення,
Без сповільнення над екранами!
За парканами, понад сходами,
За лаштунками, за порфірою,
Неприроднє, та все ж, узгоджене
З досконало тонкою мірою…
Чи можливо прийняти натовп?
Чи лаштунки уже знецінені?
Взагалі сумніватись варто
Чи ми й досі лишились вірними?
У міжчассі та приголомшенні,
В сірій тиші чуттєвих сутінків
Розквітають неоголошені
Кимось норми забутих утисків…
Автор публікації
Коментарі: 2Публікації: 25Реєстрація: 13-08-2020
Достижение получено 13.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
