Для голосування необхідно авторизуватись

Мамина втіха

Мамина втіха

Я не пам’ятаю, коли мені дарували квіти,
Не пам’ятаю, що значить радіти.
Лише синочок мене заспокоїть
Навіть якщо якусь шкоду накоїть.
Коли погано, – мене обіймає,
Мабуть, ту біль, він, мою відчуває.
Все буде добре матусю із нами, 
Колись прошепоче яскраво вустами. 
Разом ми зможемо все подолати, 
Разом ми Сила , нас не зламати!
Зараз я подумки тебе втішаю, 
І пригортаю, і обіймаю. 
Знай, ты у мене найкрасивіша! 
Ти будеш щаслива, тендітна, миліша… 
Одного разу я виросту, мамо, 
Піду своєю дорогою прямо. 
Будеш завжди мене в гості чекати, 
Допомагав тобі щастя шукати. 
Але ти сказала, що твій скарб – це я, 
Дитина маленька-велика твоя.
Дякую мамо, життя мені дала
В мене ти вірила, допомагала.
Знай, буду завжди тебе я любити
До скону віків, доки я буду жити!!!

2

Автор публікації

Офлайн 7 години

Анна Губіна

93

Я полюбила душу, а не тіло
І щастя криється в буденності життя.
Солодка та оманлива надія
Веде мене за руку в майбуття

Коментарі: 0Публікації: 50Реєстрація: 12-08-2020

Срібне перо

Достижение получено 22.10.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 05.10.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій