Із ранку Мотря бігала Лякала гусенят, Сухі сорочки випрані На шворочках висять. На дах будинку дерлася, На яблуні була, Не то́ркає її душі Вчорашнє те прання. З левади на її город Уперто лізе хвощ, Вже прохоловший на столі Стоїть червоний борщ, На грядках кабачки лежать, Томати на кущах Та інтерес […]
Daily Archives: 09.10.2020
17 posts
Мамина втіха Я не пам’ятаю, коли мені дарували квіти, Не пам’ятаю, що значить радіти. Лише синочок мене заспокоїть Навіть якщо якусь шкоду накоїть. Коли погано, – мене обіймає, Мабуть, ту біль, він, мою відчуває. Все буде добре матусю із нами, Колись прошепоче яскраво вустами. Разом ми зможемо все подолати, Разом […]
Що в імені тобі моїм? Воно помре, як шум сумний Від хвиль, що в берег б’ють далекий, В глухому лісі немов звук нічний. Воно на пам’ятнім листку Залишить мертвий слід, Як напис-візерунок на надгробку на мові невідомій. Що в нім? Забуте вже давно В неспокоях нових, бентежних Твоїй душі не […]
Закохайся у осінь барвисту! В шурхіт листя, у золото кленів. В сіре небо, далеке і чисте. В крони сосен, що вічно зелені. Закохайся у ранки холодні. В каву, куплену в сонному парку. У провулки вузькі й старомодні. Закохайся у осінь-владарку! Закохайся у очі ласкаві, Які стрінеш цілком випадково. Полюби, навіть, […]
Рахуй мої кроки, рахуй мої сни… Залишу на згадку щока до щоки… Як грілись теплом душа до душі… В обітницях бути разом навіки. Віддам до остатку… Віддам наші дні… Бери все що хочеш і просто іди… Віддай лише спогад… А краще…Ні… Назавжди забудемо… Вільні вже ми. […]
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/pereklad-5-sonetu-vilyama-shekspira/ Нехай не зіпсує жорстка рука зими літо твоє, як станеш виганятись; зробить солодким вміст, де є скарби з коштовністю краси, перш ніж їй загибатись: використання це не заборонене лихварство щасливить тих, кому позику заплатити, для себе це, щоб іншого себе множити, або у 10 щасливіше, як 10 […]
Любовь – просто сладкая боль Когда ты шепчешь тихо: «Будь со мной!» И от нее никуда не сбежишь Ведь ты же очень ею дорожишь. Любовь – просто горькая соль, Будто в сердце попала стрелой. Только нету в душе больше ран, Любовь – это сладкий обман. Любовь – просто море во […]
На літо втрачено права. Холодним полем ходить пустка. І осінь – золота вдова На небо ночі в’яже хустку. Бринить скорботою сльота. Мовчить природа простодушно, Бо нині навіть самота Така чаруюча і слушна.
Де ж ти заблукала, маленька? Така безтурботна і сяюча? Без тебе життя захмарилось, Загусло і навіть прокисло… Очі без тебе майже засліпли – Роздивитись не можуть посмішку, По весняних пелюстках лиш ковзають, В них палітра з відтінків сірого. Мої вуха немов закорковані. Звуки сміху та співу губляться. Через те, що […]
Вона – вогонь Палкий вогонь, що запалює душу Вона – вогонь Той шалений і пристрасний, дикий Вона – вогонь І погляд цей її такий звабливий Вона – вогонь Що витанцьовує в повітрі і обпікає Вона – вогонь Тихої пристані і спочинку душі Вона – вогонь І я зачарований нею […]
Вічність я бачила в твоїх очах, але тільки один день … Від посмішки стане мені тепліше, від твого дотику легше, всі душевні рани зникають, але не назавжди, коли ти не поруч я їх відчуваю, я ними живу. Де шукати рішення? Де початок чогось чистого, яскравого? Тільки розумію, що цей момент […]
А потім настає осінь… Дерева не просто так скидають з себе пожовкле листя, а щоб потім, вдосталь поспавши взимку, подарувати щось нове: молоде листя, веселі квіточки, плоди… Так і з людиною. Іноді вкрай необхідно очиститись, щоб подарувати світові щось нове… Або навіть для себе відкрити нові відчуття та переживання…Після яскравого, […]
” ПРОСТИ,ЧТО Я ЛЮБЛЮ” ГЛАВА 1. Маша, Машенька, Мария, какой счастливой она была, когда он смотрел в её голубые, как небо глаза и его пальцы путались в её золотисто – русых волосах. Она была нежной хрупкой и очень ранимой и он до тех – пор помнил аромат её губ таких […]
Золотавими кронами вітер Все гуляє, мандрує без меж. Може в кленах погомоніти Чи заплутатись в нитках мереж. Стрілою здіймається в небо - Щоби камнем сягнути униз. В хмарах скупнеться, як треба ЗдіймЕ понад хвилями бриз. Вже сьогодні вирує в Мадриді, Хоча вчора ще був в Чернівцях. Позавчора гуляв по Флориді […]
Стелиться доріженька листом жовтим, Вітер підніма його й далі котить, У гаю березовім зупинився, На струнких красунечок задивився. А вони в купальниках чорно-білих Поспішають вітрові у обійми, Кличе із них кожная за собою, Зваблює і вродою, і красою. Наче на підбір вони усі кралі, Котру із них вибрати він не […]
Без тебя Сердце наполнил мрак. Без тебя Мир внушает страх. Я брожу по местам наших встреч — Ты, словно, сейчас вновь со мной. Любовь не смогли мы сберечь, Зачем мне мир нужен такой? Без тебя Кровь из душевных ран. Без тебя Я преступаю грань… Воспоминанья болят Картинами […]
1 Ти пригадуєш, моя кохана, Затишну кав’ярню на Подолі, Коли я дивився зачаровано В твої небесні і блакитні очі ?… За вікном – золота осінь, Листя злітаються на асфальт І чутно птахи десь голосять Красиву пісню, немов капітелі акант… Я читаю тобі казку – п’єсу Про «Сновиди […]