Що в імені тобі моїм?
Воно помре, як шум сумний
Від хвиль, що в берег б’ють далекий,
В глухому лісі немов звук нічний.
Воно на пам’ятнім листку
Залишить мертвий слід,
Як напис-візерунок на надгробку
на мові невідомій.
Що в нім? Забуте вже давно
В неспокоях нових, бентежних
Твоїй душі не дасть воно
Тих спогадів і чистих, й ніжних.
Але в день смутку, в самоті
Ти все ж промов його із сумом;
Скажи: про мене пам’ять є,
Є в світі серце, де живу я.