World
Є речі, що не передать словами,
Я буду тебе поглядом манити.
Як феміам, окурює думками,
Є лише день, щоби зненавидіть…
Любити…
Є лише мить, коротша за хвилину,
Я буду там… Тебе чекати там…
Поміж зірок не щезну, не загину,
Є лише ніч, щоби відчути шепіт…
Хмар…
Ти в погляді побачиш невідоме,
Я буду вітром, ти мене відчуй.
Тебе чекає вдома щось знайоме,
Чаю ковток на щастя…
Домалюй.
Цей світ, напевно, трішки застудився,
Зв’яжу для Нього теплий довгий шарф.
Від злості людської, Ти, трішечки стомився,
Я посміхнусь, додам яскравих
Барв

2 коментарі “Стомлений світ”
Талановита поезія, але з простору поетичних образів людської підсвідомості та подій особистого життя, новітніх рухів Авторського світогляду, який намагається у просторі вже Всесвіту віднайти власну Гармонію. Це велике творче завдання, яке вдавалось втілити видатним поетам – Олександру Блоку, Андрію Вознесенському та Бродському.. Але ж поезія нових поколінь 21 віку шукає власні поетичні обрії. Вражений
Валерію…
Прямісінько в серце🙏