Для голосування необхідно авторизуватись

Ви ховали мене живцем…

Ви ховали мене живцем,
Не розуміючи, що я – насіння.
Добивали брехливим слівцем.
Але все ж віднаходжу спасіння.

Ви точили гострючі ножі,
Я ж натомість оголюю спину.
Бо душа непідвладна іржі!
Хоча й знає присмак полину…

Вам не стратити віру в людей.
Розіп’яти не дам вам довіру.
Здобула вже такий привілей –
Не зважати на заздрість надміру.

Анна Корольова
05.04.2020

2

Автор публікації

Офлайн 5 місяців

Анна Корольова

125
Коментарі: 0Публікації: 50Реєстрація: 11-08-2020

Срібне перо

Достижение получено 29.11.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій