Я не хочу й не буду “зручною”,
Як додаток в твоєму смартфоні.
І за крихти часу і уваги
Не змагатимусь більш в марафоні.
За відвертість мою і відкритість,
За оголення шрамів на серці –
Словами невміло нещирість
Ти маскуєш, як клоун в гримерці…
Є слова, що потрібні, як ліки.
Є слова, що страшніші за зброю.
Врятувати/добити “каліку”?
Вибір був!.. І він був за тобою…
Як відсутність плеча я пробачу
В ті часи, коли падала в прірву?
Переболить. Переживу. Переплачу.
А як ні – то із коренем вирву…
Анна Корольова
26.08.2018