А щастя нишком припливло в човні,
Гарячі руки простягло коханню.
І запалило душі вогняні,
Розділені давно тонкою гранню.
І кожен з нас чекає на той човен,
У мріях марить щастям й на яву.
І зайві тут хвальба і перемови,
Бо щастя дуже любить тишину!