О місяцю! Володарю думок!
Коханцю ночі синьо-золотої!
Таємний друг закоханих зірок,
Що п’є вино із темряви густої!
Ти скільки бачив успіхів моїх?
І скільки сліз ховаєш у долоні?
Ти чув мій дзвінкострунний сміх,
Коли уповні грав на саксофоні.
О місяцю! Володарю безодні!
Владико таємниць і віщих снів!
Ти мудрість Всесвіту таку холодну
Даруй, неначе діамант, мені!