Коли про війну сідаю писати,
Я знову вмираю з нашим солдатом,
Стук серця немовби постріл гармати,
Враз душу проймає дзвоном набату.

Коли про війну сідаю писати,
Тож бачу матусю… сльози рікою,
Цей погляд погаслий, смерті ознаки,
Кровинку її укрило пітьмою.

Коли про війну сідаю писати,
Дитину побачу… ніжки немає,
І плачу… лиш плачу…Боже дай захист,
Не треба світанку фарби з багрянцем.

Безумний світ… як нам жити у трощі?
Події страшні, день буде прийдешній?
Йдемо по траві у білій сорочці,
І чути надії скорений шепіт…

Автор публікації

Офлайн 4 дні

Liza Bird

1 823

Коментарі: 798Публікації: 507Реєстрація: 30-12-2020

Золоте перо

Достижение получено 07.04.2021

Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Яскравий коментатор

Достижение получено 04.04.2021

Титул: Яскравий коментатор

Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 22.01.2021

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій