Присвячується всім тим,хто носить ймення ❤️ МЕДИК ❤️
Душа вже відлітала від землі,
Над ним стояли в масках лікарі,
Вони в руках тримали це життя
І йшла за душу боротьба…
Стояли мовчки в білих халатАх
І споглядали біль у кожного в очах,
Тримали душу у вузлах мотузки
У той момент,коли життя у дрУзки…
Лежало тіло на кушетці
І одяг склали вже на табуретці.
Здавалося, що ось кінець
Й прийшла в палату біла Смерть…
Та лікар втомлений зірвався
І вмить за душу він узявся,
Схопив чимдуж мотузку з раю
І прокричав “Рятую! Повертаю!”…
І повернув у тіло душу
І Смерть сказала “Я йти мушу…”
Й пішла з палати із косою,
А лікар умивАвсь сльозою…
Не так вже легко рятувати
І душі тілу повертати…
Цінуймо наших лікарів,
У їх руках – канат між двох світів….
Анничка Хемій
Автор публікації
Я душу виллю.....в рядки поезії перетворюсь(Анничка Хемій)
