Минуло десять років після школи Багато змін в житті у нас Але на серці тепло як ніколи Коли я згадую той час! Веселий, дружній і яскравий Наш клас був серед інших всіх І перш за все, учителя ми поважали З моменту як ступили на шкільний поріг! Усяке було – сміх […]
Daily Archives: 20.10.2020
21 posts
Муза приходить не по бажанню Муза приходить по стану душі Всю мою вдячність і щирі вітання Важко вмістити в одному вірші Добра, красива і справедлива Такою завжди пам’ятатиму вас Погляд відвести було неможливо Коли ви заходили в клас! У пам’яті Ви вже на п’єдесталі В моєму серці місце ваше назавжди! […]
Забрала осінь золота Найкращого у світі дідуся Отак спонтанно, до світанку Покинули усіх, не розпочавши звично свого ранку. Не випустили каченят, машини з хлібом не чекали Не подивилися до бджіл І нас не виглядали… Пустує лавочка без вас Незвично навіть перехожим Ніхто не зустрічатиме наступний раз Життя на попереднє вже […]
Щоб не сталось у житті Батьки тебе завжди чекають Ти сенс всього, всі цінності Про все з тобою забувають. За все що є в Тобі, у Тебе Ти зобов’язаний батькам своїм Матеріального не треба – Достатньо бути вдячним їм. Не розчаровуй, тільки надихай Будь добрим і в душі красивим Собою […]
Моё слово снова на повторе, Я и параноя, мы всех мониторим. В чужих сердцах читаю “я тебя люблю”, Но каждому я верить уже не могу. Уже не время бегать по асфальту босиком, Меняю своё дело на тишь ночную… Уже не время думать перед сном, Меняю песню КДК на песню КДК […]
І здається, та що там, Просто жартуєш… Граєш в ігри без правил. Трішки терпиш, а трішки бунтуєш. І осіннього ранку Усміхаєшся в стелю. Бо веселим найлегше, В них квітуча пустеля. Йдеш на кухню За кавою чи шоколадом. А опісля бредеш (зна б куди?) Під брунатним своїм листопадом. А увечері книжка […]
??????? Я-кохання і розпач, я- тривога і невдача, Я -світло і тінь,я -нерозв’язана задача. Я -добро і зло,розум і вірність, Та мені не властива жіноча покірність… Можливо я -смуток, можливо тривога, Можливо у мене є інша дорога? А може я ласка, можливо я ніжність Та це не сховає мою […]
************* Узяла в руки крихточку землі… А в тій землі-уся історія народу, Вона розкаже все мені- Про всіх отих,що українського є рОду… В руках-частинка України, Земля прадавня наших козаків. Ще дихає…ще чую нині, Як Довбуш переходить багачів… В долонях я тримаю землю, Такий маленький пам’яті кусок…. Я із […]
Присвячується всім тим,хто носить ймення ❤️ МЕДИК ❤️ Душа вже відлітала від землі, Над ним стояли в масках лікарі, Вони в руках тримали це життя І йшла за душу боротьба… Стояли мовчки в білих халатАх І споглядали біль у кожного в очах, Тримали душу у вузлах мотузки У […]
Він збирав її серце по частинах Після того,як сам розбивав, Він шукав у свОїх провинах Її сльози….та не зібрав. Він збирав її душу по нитці, Мов хотів украсти в небес. А вона бідолашна у свИтці Пішла геть,не чекавши чудес … Він збирав її сльози в долоні І […]
Тече ріка між берегами, Каміння вперто омива. Морщинка прокладає в мами Дитячі пройдені літа. Колись два серця стукотіли В одному тілі мов дует. Злетіло листя з горобини Лишився лисий силует.. Спасибі, рідній, що терпіла, Стелила сіна, де впаду, Тепер у дочки є два сина, За ними по слідам піду. Проходить […]
Зійшла зоря у тихий сад, Цілує яблуні умиті. Холоне стиглий виноград, І час продовжує сивіти. Тупцює відгомін доби. А ти мовчи, не треба слова. Ти просто слухай і люби Цю потайну осінню мову.
Розп’ята на хресті душа, Розхрестана десь вітром в полі, Замерзла на щоці сльоза І розум в серця у неволі… Розп’яті думка, тіло, подих… Скалічені обидві кисті рук. Лиш відчувається ледь трішки теплий дотик І ледве чути серця стук… Та чути ще… Іще живе, Іще не розіп’яли крихту серця, Ще вітер […]
Підкажіть мені місце де взяти добра, Та так, щоб в когось не забрати, Де щастя і радості ціла гора, Щоб можна було ще й віддати. Де в сонця із місяцем «в хованки» гра, А годинникар, трима стрілки, Щоб можна було, певний час обира, Спіймати палаючу зірку. Те місце, де злагода […]
Нема дідів, немов і не було, В дворі сиве чоло вже не мелькає, Стоїть лопата під забором без ділов І молоток із пилкою гуляють. Лише у спогадах мозолиста рука, Пронизливі, глибокі, мудрі очі, Трішки колюча срібна борода Вже не колотиме мої дитячі щоки. Онуків не побавлять дідусі Веселими байками із […]
А мені здавалось – ще далеко осінь, Молодо так серце билося моє. І тепла та ласки душа прагне-просить Та життєва осінь усе ж настає. Золотом вкриває землю лист кленовий, А бабине літо сяє-виграє, Вплело воно стрічку срібну в коси довгі, У вирій зібралось літечко моє. Літа молодії перейшли до діток, […]
Радію зараз наяву, Всім спогадам цікавим. Та головному відкриттю Дитинство було в нас яскравим. Радіє серце за батьків. Вони зростили з нас малюків. Достойний спадок. Ми знаєм саме головне – Вони найкращі та надійні. Їх серце сповнено любові Та душі самі вірні. Нам хочеться без меж радіти За своїх батьків, […]
Мені наснилися Жовтенькі чобітки. Вони ганялися За мною у тім сні. Благали їх купити Та з радістю носити. Не витримало серце Тих сліз ціле відерце, –Зжалімося,-казали очі, –Вони ж такі дівочі! А далі, розпочались, Скакання та гуляння. Тіло з ногами сперечались, Та встановлювали змагання. А мозок начебто здурів, Підтримував цю […]