Для голосування необхідно авторизуватись

Доля Тополина

Облітає пух з тополі.
В закутках збивається.
Вітер бавиться з ним волю,
Мене не питається.
Летить, летить попід ноги,
Кружля без надії,
Люди кажуть: щО нам з того,
Окрім алергії?
На пух люди ображені,
Пилками скрегочуть,
І вона не розуміє,
Що від неї хочуть, –
«Свою долю величаю,
Одвіку й донині,
Я навесні зустрічаю
Ключі журавлині.
Я б сама з ними злітала
В тихе надвечір’я
Та, мабуть, в мені замало
Їх легкого пір’я.
Тому я своє пускаю –
Лети із пташками,
Ще й услід їм заплескаю
Срібними листками.
Є три долі у тополі.
Одна – тополина,
Друга доля – журавлина,
Третя – пухом лине…

3

Автор публікації

Офлайн 3 тижні

avtorka70@ukr.net

6
Коментарі: 0Публікації: 3Реєстрація: 29-09-2020