“Вічна пам’ять”(безкрайній політ)
Отримавши крила від Бога
Залишились хлопці у небі
Така їх коротка, життєва дорога
Напевне і там таких треба…
Їх крила мов ангелів білі
Так стрімко взяли висоту
Казарми лише спорожніли
Навіюють сум й пустоту…
Такі зовсім юні обличчя
Їх мами чекають, із синіх висот
Їм так ще багато потрібно зробити
Для мами ж бо гордість, цей юний пілот.
Та вже відлітають до раю
Їх душі ще юні й такі молоді
До купки зібравшись у зграю
Відавшись назавжди своїй висоті…
28.09.2020.
