Чому томишся у печалі,
чому знесилена — сумна?
Чому не ваблять сині далі,
чому стривожена така?
Невже спіткало долю лихо??
Нудьга взяла в німий полон
та поглинає спокій тихо,
укравши розмаїття сон.
Твої бездонні карі очі
хапають знов нестерпний біль!
Стомилось серденько дівоче,
сумління давить чорна тінь.
Не запирайся в сірих мурах!
Розправ же крила та й лети…
Що б там лукавого не було,
не залишай образ сліди.
Мандруй світами — вільно дихай,
шукай омріяне — своє!
Мине як ніч пекуче лихо,
любові мальва розцвіте!
Автор публікації
Коментарі: 19Публікації: 21Реєстрація: 05-04-2020
Достижение получено 06.06.2020
Титул: Автор місяця (Травень 2020)
За публікацію “Стомилось серденько дівоче”
22 вподобання користувачів у травні
Достижение получено 14.04.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
7 коментарів “СТОМИЛОСЬ СЕРДЕНЬКО ДІВОЧЕ”
Прекрасний вірш!
Лірично🤗
Щиро поздоровляю з визначенням цього твору, як найкращого. Він дійсно цього заслуговує. Недарма цей вірш відгукнувся експромтом з мого боку. Наснаги, творчих злетів та успіхів!
Дуже душевно написано ,рядки торкаються струн душі!
Чудовий вірш !
Світлано ми ж вами, як два закадичних друга, відчуваємо один одного) Щиро Вам дякую за підтримку і за душевну теплоту!
Щиро дякую всім за підтримку. Як то говориться БЕЗ ВАС НЕ БЫЛО БЫ НАС) Так що, я розділяю цю відзнаку зі всіма авторами сайту. Низький уклін вам всім, всіх земних та й не земних благ!