Для голосування необхідно авторизуватись

Черепаха

«Нині Піднебесна
занурилась в морок,
Доброчинність
жителів царства Чжоу занепала,
І стати поруч з ними
означає замаститись самим.» 

                                                             (Чжуан Цзи)

Літо жарке, а біля ріки прохолода, 
У Небі хмаринок хаос, а вода прозора, 
Течія завмирає, а над поверхнею лотоси: 
На їх квіти тиші сідають крилаті бабки, 
І в глибини спокою пірнають зелені кваки. 
І біля водойми – біля ріки Бу Шуй, 
Сивий мудрець Чжуан Чжоу 
Ловив на дозвіллі рибу, 
Нічим докучливим і марнотним 
Свої думки не засмічуючи. 
І біля ріки вічно плинної, 
Біля Затоки Тиші 
Знайшли мудреця Чжуан Чжоу 
Слуги царя Чу, і таке от йому промовили: 
«Великий і мудрий Вчителю! 
Цар наш славетний царства Чу могутнього 
Просить Вас служити при його дворі пишному, 
Дарує Вам посаду і жалування, 
Нагороди і титули, 
І просить бути йому радником.» 
Почувши слова ці, 
Не випускаючи з рук вудилища, 
Продовжуючи споглядати лотоси 
Мудрець Чжуан Цзи промовив: 
«Чув я, що є в царстві Чу черепаха, 
Давня, як світ і священна, 
І вже три тисячі літ її мумію 
У храмі предків бережуть-зберігають. 
Що ж краще для черепахи – 
Щоб її мертвій мумії, 
Як святині вклонялися, 
Чи живою болотами й калюжами 
Свій хвіст по землі волочити?» 
«Звісно, живою краще, – 
Слуги на це промовили, – 
У болоті забутому жити!» 
«Отож і я хочу 
Свій хвіст по землі волочити, 
А ви собі до свого царя вертайтеся…» 
Так Чжуан Чжоу вирішив.
1

Автор публікації

Офлайн 1 тиждень

bratlibo

1 154
Коментарі: 46Публікації: 854Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій