Для голосування необхідно авторизуватись

Хвіст черепахи

«Хто здатний піднятись на Небо,
Мандрувати серед туманів,
Крутитися в безмежності,
Забувши про все живе?» 

                                                     (Чжуан Цзи) 

У місті з назвою Марнота, 
Що загородилось важкими мурами 
Від світу річок і рисових полів, 
В якому галасу більше ніж людей, 
 На яке давно зазіхали 
 Голодні войовничі царства: 
Якщо не Цінь, то Чу, якщо не Чу, то Ци, 
Якщо не Сун, то Цзінь – 
 Бо всім бракувало металу, 
Підданих і землі, податків і рису. 
І в цьому місті на циновці потріпаній 
З гарячим чайником роздумів 
Та чотирма горнятками мудрості 
Зустрілися чотири мовчальника: 
Офірник, Тягарник, Орач та Блукалець. 
І насолоджуючись ароматом чаю 
(Довго перед тим розмовляючи мовчки), 
Милуючись горнятками 
Та кожним жестом учасника 
Ритуалу – чайної церемонії, 
Вони сказали один одному:
– 
Ми потоваришували б 
З тим, хто здатний 
Вважати небуття головою, 
 Життя хребтом, а смерть хвостом, 
Бо існування й загибель 
Складають одне єдине. 
І після тої розмови 
(Чи той чайної церемонії) 
Вони стали друзями 
У місті галасливому й докучливому, 
Що зветься словом Марнота. 
І якось захворів Блукалець, 
Захворів та став з усіма прощатися, 
Бо довершилось життя його. 
І прийшов навістити його Орач 
І почувши родичів голосіння 
Гукнув їм нетямущим: 
– Геть звідси! 
Не заважайте й не докучайте 
Тому, хто перетворюється! – 
І над помираючим нахилившись, 
Запитав його – Блукальця: 
– Яке воно величне – речей перетворення! 
Яке воно досконале – те, 
Що творить речі! 
У що ж ти тепер перевтілишся? 
Куди помандруєш, Блукальцю? 
Чи перетворишся ти в печінку щурячу? 
Чи в лапку комахи? 
На це відповів Блукалець: 
– Куди б не звеліли йти 
Сину людському батько й мати – 
На Схід чи на Захід, На Північ чи Південь, 
Він лише наказ виконує. 
А дві першооснови Інь та Ян – 
Вони більші для людини, ніж батько й матір. 
Якщо вони приведуть до мене Смерть, 
А я тікатиму, то непослухом виявлюсь. 
Бо нескінченна матерія 
Дарувала мені тіло, 
Витратила життя моє в праці, 
Подарувала мені відпочинок в старості, 
Заспокоїла мене в смерті. 
 Те, що зробило хорошим життя моє, 
Те, зробило хорошою і смерть мою. 
Якщо нині Великий Коваль 
Почне метал переплавляти, 
А метал закричить: 
«Хочу стати мечем Мо Се!» 
То Великий Коваль вирішить, 
Що то поганий метал. 
Якщо нині той, хто був у формі людини, 
Стане кричати, що знову 
Я хочу бути людиною, 
То Оте, Що Творить Речі 
Вирішить, що це погана людина. 
Якщо Земля і Небо 
Великий плавильний казан, 
А перетворення – Великий Коваль, 
То чи не байдуже, куди мандрувати? 
Завершив і засинаю спокійно, 
А потім спокійно прокинусь.  
1

Автор публікації

Офлайн 6 години

bratlibo

1 154
Коментарі: 46Публікації: 855Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій