Для голосування необхідно авторизуватись

Чорно-біле кіно

                 «Доля залюбки повторюється у варіантах і паралелях…»

                                                                                 (Хорхе Луїс Борхес)

У снах моїх чудних всі хмари – горобці.

А я блукав стежками манівців

Німого й чорно-білого кіно,

Що в небо проектує дивний кінокрут –

Там тіні нас не звеселяють – мруть.

Я – просто крук, що на сухому дубі

Серед пустелі скель, на кинутому зрубі

Старих легенд собі знайшов гніздо:

Не знаю чи насправді це чи до

Реальності, що дивна як мара

У снах слизьких болотного щура,

У мріях зашкарублих черепахи

Я йду (не йду – лечу!) на плаху.

Я дзеркало розбив у келії тісній

Поганий знак… У порожнечі – на стіні

Я дерево крислате зобразив,

Щоби на ньому лиховісний Див

Пророчив про ліси, де крім сухих ялин

Ще є шматочок неба… Дивних змін

Собі, а ще нірвани побажав,

Коли минув самайн…

Як солодко серед її заграв!

У м’якості святої чорноти

У нескінченності і німоті!

Мале дитя тримає іграшку в руках

Ведмедика… І радість на очах…

1

Автор публікації

Офлайн 17 години

bratlibo

1 124
Коментарі: 46Публікації: 824Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій