Для голосування необхідно авторизуватись

Злий птах Див

                              «…збися Дивъ,

                                  кличетъ връху древа,

                                  велитъ послушати землі незнаємѣ,

                                  Влъзѣ, и Поморію,

                                  и Посулію, и Сурожу, и Корсуню,

                                  и тебѣ, тьмутораканьскый блъванъ!»

                                                                («Слово о плъку Игоревѣ»)

             На Дмитра, читаючи «Літопис Руський» – сторінки важких хронік ХІІ століття, я зажурився. І написав таке:

Злий птах Див

На слов’янському сумному дереві,

З якого падолист епохи

Зірвав золоті листя надій,

Кричить замість зозулі та сокола,

Віщує пожежі та пошесті,

Голод злий та усобиці.

А ми його годуємо

Зернами свого поля смутку

Важкими, як зуби полоза

Вужа Бористену втомленого,

Змія з боліт Прип’яті.

А ми його крик слухаємо –

І кажемо, що то не Див кричить,

А соловейко

Буцімто.

А древляни голосять-плачуть:

Князя їхнього Мала мечем стяли,

А шапку князівську

Вдягли на злодія,

Таті погані в палатах боярських

Вино криваве

Ллють в горлянки роззявлені,

У чрева свої гнилі й ненаситні.

Збудуйте собі хату мертвих

Серед лісу темного правічного

На дубі сухому крислатому

Під яким отрока синьоокого

Зарізали.

1

Автор публікації

Офлайн 18 години

bratlibo

1 124
Коментарі: 46Публікації: 824Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій