Для голосування необхідно авторизуватись

Діти Дубліна. Влиці.

                                «Пиши в темноті,

                                  Де живуть тільки тіні.

                                  Від полярного сяйва

                                  Не чекай осяяння…»

                                                          (Шеймас Гіні)

Діти старого Дубліна:

Я теж колись з вами босоногими

Жив у країнах ліхтарних

Жовтого світла містовечора,

У часи не дуже електричні,

Бавився в буття казкове,

Світ міряв провулками і під’їздами,

Двір між кам’яницями вікторіанськми

Бачив Галактикою поснулою,

Гадав, що завтра буде через тисячоліття,

Рік уявляв вічністю,

Цукерку мрією,

А дерев’яного паровозика

Таємницею таємниць і сенсом буття.

Всі люди здавались добрими,

Всі казки правдою,

Всі годинники таємничими,

А батьки вічними:

Бо думалось,

Що дитинство не закінчиться,

Бо до юності ще безодня часу,

А місто це просто колодязь,

Де люди звикли діставати відрами

Свої маленькі й великі радості.

Вулиці були затишними,

А коти мурчиками.

Де ж той клубок закотився,

З якого бабуся в’язала мені

Не светр – долю –

Ірландця дивакуватого…

1

Автор публікації

Офлайн 11 години

bratlibo

987
Коментарі: 46Публікації: 688Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій