Для голосування необхідно авторизуватись

Друг німування

                  «Флейта різбить собі друга свого німування…»

                                                                          (Пауль Целан)

Я вирізблюю собі друзів

З мертвого дерева сподівань.

Я вирізблюю собі дерев’яних друзів,

Що нагадують шахові фігури,

Фарбую їх лаком,

Домальовую очі

І ставлю на шахову дошку:

Нехай крокують до моря:

Чорно-білого, як усе суще,

Легкого, наче сухий ясен,

Прозорого, як малюнок

Старого китайського художника Бо

Того самого, що Лі.

Я майструю собі друзів

Друзів мовчання,

Друзів глибочезної тиші,

Якої не буває навіть в сухому колодязі,

Що виритий двома пустельниками

Закутими тягарем обітниці.

Я ставлю цих дерев’яних друзів

На шахову дошку дня і ночі,

біля дерев’яних коней, королів і солдат,

Я лишаюся серед тиші

Глухих і важких каменів,

Серед долини, де замовк навіть вітер,

Серед хижі, де давно не палили вогонь,

Де навіть книги німують.

Я обираю мовчання…

1

Автор публікації

Офлайн 11 години

bratlibo

951
Коментарі: 46Публікації: 653Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій