Для голосування необхідно авторизуватись

Філсоф у мармурових горах

                            «А дні летять, як вітер; рвуть стерно

                              І топлять нас…»

                                                                      (Микола Зеров)

Тісно душі у квадратних Евкліда клітинках

Креслити безмір калюжами втомлених книг.

Бородатий філософе! Ліній і чисел обжинки –

Малюєш параболи щастя й трикутники лих.

Моїх невгамовних рапсодій античності сивої слід

Чайкою білою морем відбіленим хворою Кліо

Чи Каліопою – міряти строфами й римами міт.

Черствою шкуринкою хліба легенда про Іо…

Словами апорій Зенона будую місток

У сьогодення… Сандалі ховаю в пісок.

Тікати немає куди – тай навіщо? Тепер

Печінку тобі вигризає латинський орел.

Пісню співай про Сізіфа і про Елладу помрій.

Думку стирає з папірусу й пам’яті час-лиходій.

1

Автор публікації

Офлайн 18 години

bratlibo

1 140
Коментарі: 46Публікації: 840Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій