Для голосування необхідно авторизуватись

Коло броду

                                         «Та все минає, навіть неминуче!»

                                                                                  (Герман Гессе)

Якось, зайшовши до поліціянського відділку у місті Корк щоб спитати чому навколо стільки неподобства, я побачив юнака на ім’я Марк в ірландському однострої, який стукав на друкарській машинці. Я подумав, що недарма в Євангелії від апостола Марка звучать як молотки теслярів карби законів буття суспільства. І тоді я написав таке:

На чорному континенті

Лютер пише свої апокрифи

Тримаючи у жмені

Бурштиновий пісок палімпсестів.

Здивоване розфарбоване Соренто

(Незаконне дитя цезарів)

Сторінками кипарисового писання

Приймає прочан замість курортників

(Бо море теж храм).

Неаполь кульгавим калікою

Співає не весело – жалібно.

А ви йому протекцію

Дзвінку порцелянову

Чи то чорну мантію…

Поверніть мене до Італії!

Дозвольте над морем журитися,

Гарібальді сумного оплакувати.

Птахи летять в Сан-Антоніо

І в Сан-Себаст’ян-ді-Калабріо.

Але не зграями.

Дайте їм замість компаса

Залізні газети Венеції,

Нехай кидають їх у море

Замість зубатого якоря.

Чемні римляни з томиком Горація

Грають у футбол символами.

А ви поважаєте даків?

Ви – жителі озера,

Ви – комівояжери віри.

Поставлю свій стіл серед лісу

(Нікуди вже він не провалиться)

І буду писати елегії

Про схизматів та про єретиків.

Примітка: На світлині Генрі МакКенсі та Кріс Патрік О’Ленахан. Якими вони були джентельменами! Світлина зроблена 14.06.1925 року у майстерні Стівена Глена Корбі (Дублін, Ірландія).

1

Автор публікації

Офлайн 9 години

bratlibo

1 134
Коментарі: 46Публікації: 834Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій