Учнів все більшає – вже юрмище,
А мудрих все меншає –
Розуміє вчителя тільки Небо.
Навіть прості слова і то…
Один спитав вчителя:
– Що таке «соромно»?
(О, як хочеться
Докопатися їм до суті слів…)
А вчитель відповідав зажурено
(Вже не вірячи, що хтось
зрозуміє його…):
– Соромно отримувати жалування
І коли в країні є Шлях,
І коли його там немає.
(А учні й не здивувалися,
А учні нетямущі
Зробили вигляд,
що зрозуміли все),
Тільки один запитав у відповідь:
– А чи можна вважати людяністю
Позбавлення від марноти й гонору,
Заздрості і жадібності?
А вчитель подивився розчаровано
І промовив таке у відповідь:
– Се називається важкодосяжним.
А що таке людяність,
То я не знаю…