Для голосування необхідно авторизуватись

Майстер дверей

                               «… Коли обірветься терпіння

                                    Змайструю собі двері і вийду геть…»

                                                                           (Василь Слапчук)

Хороші міцні двері,

Що не пускають до хати чужинців,

Що дозволяють піти нескінченною дорогою,

Що ставлять межу між схованкою спогадів

І полем, де росте важкими зернами хліб,

Завжди майструють з мертвого дерева:

Дерева, що бачило юрми прочан,

Збіговиська жебраків, ватаги дейнеків,

Постаті хліборобів, чимало гонорових баронів,

Волоцюг, солдат, королів, повій і калік

Бачило

Стільки людей і собак,

Що минали і йшли все під землю

(А куди ж іще?).

Саме з такого дерева

Витесують важкі двері,

Навішують їх на залізні петлі

(Фарбовані чорним),

Прибивають підкову,

Зачиняють важким сталевим замком,

Кидають ключ у криницю –

Глибоку, наче сто ночей і один вечір

Над вересовим торфовищем

І йдуть геть.

Туди, де поле волошкове, а кульбаби хмар білі,

Туди, де дороги сплітаються і розбігаються,

Туди, звідкіля не вертаються

Йдуть.

Майструю собі двері

(Хоч я не тесля)

Витесую, дихаю ароматом ясеневої стружки,

Беру до рук гострі масні цвяхи

(Хоч я не майстер),

Майструю…

1

Автор публікації

Офлайн 12 години

bratlibo

946
Коментарі: 46Публікації: 648Реєстрація: 11-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій